"Треба дуже сильно любити людину, щоб потім її так зненавидіти" - рецензія на фільм "Легенда" (2015)

"Легенда" (2015) - це історія про братів-близнюків Крей, кримінальних авторитетів Лондона 1960-х років. Фільм знятий по мотивам книги Джона Пірсона "Мистецтво жорстокості: Зліт та падіння близнюків Крей", яка вже в свою чергу списана з реальної історії кримінальної Британії тих років.

Дававйте уявимо з вами кримінальне життя усіма відомого сірого дощового Лондона: дорогі цигарки, в'яжучий віскі, елегантні костюми-смокінги, яскраві бари, музикальні кабаре та неприборканий бандитизм. Саме в цю атмосферу занурює нас цей фільм з самих перших хвилин перегляду.

Головні фігури картини - брати Крей - головні авторитети Іст-Енду. Деякі їх поважають, інші - бояться, а дехто й сам хотів би бути ними та мати хоча б трошки того авторитету та грошей. Проте ніхто з тих людей не знав, та, мабуть й знати не хотів, що відбувається у цих ганкстерів всередині. Що ж, саме про це, про внутрішню боротьбу цих особистостей, хоче розсказати нам ця стрічка.

Наші сьогоднішні герої, Реджинальд та Рональд Крей - дуже схожі зовнішньо, але все ж таки безумовно різні. Перший - розумний, холоднокровний та розважливий голова банди. Другий - реальний псих з параноїдальним розладом особистості, який бачить рішення проблем лише у грубій силі. Саме їх несхожість є головною зброєю, так як вони якнайкраще доповнюють один одного, вселяючи страх у свої противників.

Тут буде правильно віддати належне Тому Харді, який зіграв двох дуже різних людей, постійно змінюючи жестикуляцію, емоції, поведінку, зовнішність. Таке не під силу багатьом акторам. Його гра заслуговує на найвищу похвалу, бо якщо на початку фільма дехто ще міг сплутати двох братів, то під кінець різницю характерів, думок та цінностей персонажів важко непомітити або сплутати.

Ще з плюсів можна відмітити цікавий сюжет, гарно передану атмосферу Лондона тих років, добре передану любовну лінію та драму у житті персонажів.

Але, мабуть, на цьому плюси цієї картини закінчуються. Не дивлячись на доволі великі касові сбори при перегляді в кінотеатрах, фільм отримав не саму високу оцінку від критиків та деяких глядачів. Багато хто робить акцент на затягнутості історії, на її "черезмірно гламурній" подачі, малу кількість кримінальних/кровавих моментів, відсутність сильних спецефектів та на неяскраву гру Емілі Браунінг, якій відведенна дуже велика роль в стрічці.

В цілому, картина не дотягує до якогось супер кримінального кровавого сюжету, але гумор, кохання, відносини між людьми та конфлікт особистостей передані глядачеві на доволі високому рівні.

Також зверніть увагу на музичну частину фільму. Мотиви джазу, блюзу та "дорогої" естради створюють саме ту атмосферу, яка й має бути в цій картині. В суммі з теплою вінтажною корецією кольору фільм розкривається в дуже приємних барвах.

Цей фільм, мабуть, не підійде людям, які шукають щось жорстке та дуже захоплююче. Проте, ця картина підійде любителям драми, психології та старої історії в сучасній обробці. Дуже радимо цю стрічку на романтичний або просто спокійний вечір, який ви б хотіли приділити для цікавої розповіді про тогочасний Лондон.

Автор: Рибакова Єлизавета